Эволюция защитных футеровок рудоизмельчительных мельниц

Abstract

Рассматривается эволюция защитных футеровок рудоизмельчительных мельниц от эпохи неолита до наших дней. В XII-VI тысячелетии до н.э. для добычи полезных ископаемых использовались каменные топоры и роговые кайла; в IV-I тысячелетии до н.э. они вытесняются сначала медными и бронзовыми, а затем железными кирками и молотами. Примерно в это время возникает новая область горного дела – обогащение минерального сырья. В статье подробно рассматривается переход от примитивных методов измельчения руд до технологии, использующей силу воды (XVI-XVII в.). Прообразом первых мельниц служила каменная ступка с пестом; в дальнейшем руду измельчали пестами (деревянное бревно с металлической головкой), а футеровкой служила металлическая плита; песты приводились в движение водоподъёмным колесом. Во второй половине XIX века водяные мельницы были вытеснены сначала паровыми, а затем эле ктрическим приводами. В это же время появились металлические барабанные мельницы (жаровые и самоизмельчения), в которых защитной футеровкой служили металлические плиты и каменная броня. В середине XX века стала широко использоваться резиновая футеровка. Таким образом, эволюция защитных футеровок прошла путь от каменных и металлических плит до сложных композиционных материалов, изготавливаемых с помощью современных нанотехнологий.

Розглядаються еволюція захисних футеровок рудоподрібнювальних млинів від епохи неоліту до наших днів. В XII-VI тисячолітті до н.е. для видобутку корисних копалин використовувалися кам’яні сокири і рогові кайла; в IV-I тисячолітті до н.е. вони витісняються спочатку мідними і бронзовими, а потім залізними кирками і молотами. Приблизно в цей час виникаю нова область гірничої справи - збагачення мінеральної сировини. У статті детально розглядаються перехід від примітивних методів подрібнення руд до технології, що використовую силу води (XVI-XVII ст.). Прообразом перших млинів служила кам’яна ступка з товкачем; надалі руду подрібнювали товкачами (дерев’яне колоду з металевою голівкою), а футеровкою служила металева плита; товкачі приводилися в рух водопідйомним колесом. У другій половині XIX століття водяні млини були витіснені спочатку паровими, а потім електричними приводами. В цей же час з ’явилися металеві барабанні млини (жарові і самоздрібнювання), в яких захисної футеровкою служили металеві плити і кам ’яна броня. В середині XX століття стала широко використовуватися гумова футерівка. Таким чином, еволюція захисних футерівок пройшла шлях від кам’яних та металевих плит до складних композиційних матеріалів, що виготовляються за допомогою сучасних нанотехнологій.

Evolution of protective linings for the ore grinding mills is considered from the Neolithic to the present day. In XII-VI millennium BC, stone axes and horny pickaxe were used for mineral mining; in IV-I millennium BC, they were supplanted first by copper and bronze, and then iron picks and hammers. Around this time, a new line of mining art – mineral processing - appeared. The article details a transition from primitive methods of ore grinding to technology that uses power of water (XVI-XVII c.). The prototype of the first mills was a stone mortar with pestle; later ore was milled by the pestles (wooden timber with a metal head), and a metal plate was the lining; pestles were driven by water-lifting wheel. In the second half of the XIX century, water mills were driven first by steam and then by electric actuators. At the same time, metal drum mills appeared (fire mills and self-grinding mills), in which metal plates and stone armor served as a protective lining. In the middle of the XX century rubber lining was widely used. Thus, evolution of protective linings has gone long way from stone and metal plates to complex composite materials, which are produced with the help of modern nanotechnology.