У статті О.Богдашиної показані нові для другої половини XIX – початку XXст. підходи українських істориків-позитивістів до проблеми існування суспільних законів та закономірностей, їх співвідношення між собою та з законами ...
Освещаются возможные подходы к осмыслению картины институционального кризиса историографии как научной дисциплины. Анализируется историография как рефлексивный ландшафт профессионального исторического знания, сфокусированный ...
На основі наукового доробку і архівних матеріалів з особового фонду С. Н. Валка автором показано підхід вченого до проблем дослідження історіографії «Руської Правди», який домінував в радянській історичній науці протягом ...
Висвітлюється стан вивчення історії селянства підросійської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. різними науковими інституціями та осередками в сучасній українській історичній науці. Виділяється коло проблем, що ...
Досліджується з врахуванням змісту, пояснень, термінології тощо наукова студія М. Костомарова «Гетманство Самойловича». Акцентується увага на авторських ідеях і внеску в контексті викладу історії України початку 1670 – ...
Стаття присвячена особливостям рецепції творчої спадщини М.Грушевського в чеському науковому середовищі першої третини ХХ ст. Виявлено головні тенденції чеської грушевськіани, вказано на залежність висловлених оцінок від ...
У статті розглядаються основні види ego – документів, які дозволяють нам простежити сприйняття самою звичайною молодою людиною революційних перетворень, її погляд на природу і сутність нової влади, реакцію студентства на ...
В статті аналізується висвітлення проблематики історії України на сторінках польського часопису “Przegląd Historyczny”, що виходив у 1918–1939 рр. На сторінках журналу висвітлювалась проблематика походження Русі, приєднання ...
У цій статті вперше в історіографії проаналізовані теоретико-методологічні погляди історика, професора І.А. Линниченка. Головними джерелами для написання статті є матеріали персональних архівів І. Линниченка, його друковані ...
У статті проаналізовано історіографічні праці М. Андрусяка, опубліковані в “Літописі Червоної Калини” (1932), “Ділі” (1934), “Kwartalniky Historycznemy” (1934). Відзначено здобутки науково-педагогічних центрів Наддніпрянщини ...
У статті аналізується науково-творча спадщина М.Костомарова у контексті історичної фемінології, окреслюється коло проблем, якими цікавився історик у межах жіночої історії. В залежності від романтичних ідейних переконань ...
У статті висвітлюється бачення істориками проблем розвитку Закарпаття напередодні Другої світової війни. Простежуються процеси формування національної самосвідомості жителів краю, діяльність Карпатської Січі та національного ...
У статті аналізуються спогади українського історика, громадського та освітнього діяча М. Стороженка «З мого життя», з’ясовуються особливості авторського самовисвітлення.
У статті актуалізовано творчий доробок А.О. Введенського у сфері історії, дипломатики, джерелознавства, інших суміжних галузей знань, значення ідей науковця для розвитку вітчизняного документознавства.