Розглянуто культурософську та художню концепцію видання, яке стояло біля витоків української
модерністської літературної критики. Доведено, що на сторінках “Бжоли” послідовно розроблялася
філософсько-естетична проблематика, типова для модерністських видань початку ХХ століття. Автори
журналу неодноразово торкалися питання взаємозв’язку індивідуальності й суспільства, вождя і юрби,
намагалися з’ясувати суть модернізму у філософії і літературі, зверталися до філософії Ф.Ніцше і його
попередників, аналізували характер новочасного індивідуалізму, проблему вибору і свободи як у
загальнофілософському, так і в творчому вимірі.
This article explores the culturosophic and aesthetic conceptions underlying the “Bdzhola” magazine, an
edition, which proved to be one of the decisive spurs to the Ukrainian modernist literary criticism’s formation.
The author of the essay argues that the magazine was regularly involved into philosophical and aesthetic
discussions common to all of the modernist periodicals at the turn of the 20th century. The correspondents of
“Bdzhola” frequently reflected upon the relations between individuals and society, between the leader and the
crowd, in attempt to define the kernel modernist elements in philosophy and literature, first and foremost in
the philosophical systems of Nietzsche and his predecessors, to outline the profile of modern individualism
in its relations with egoism, altruism, anarchism and humanism, and also to comprehend the specifics of
choice and freedom in philosophical and literary writing practices.
Рассматривается культурософская и художественная
концепция издания, стоявшего у истоков украинской модернистской литературной критики. Доказано, что
на страницах “Бжолы” последовательно разрабатывалась философско-эстетическая
проблематика, типичная для модернистских изданий начала ХХ века. Авторы журнала поднимали вопросы
взаимоотношений индивидуальности и общества, вождя и толпы, пытались выяснить суть модернизма
в философии и литературе, обращались к философии Ф.Ницше и его предшественников, анализировали характер новейшего индивидуализма, проблему выбора и свободы как в общефилософском, так и в творческом измерении.