Досліджуються видання наукових праць сербського вченого В. Караджича у фондах львівських бібліотек (ЛНБ ім. В. Стефаника, НБНУ ім. І. Франка). Виявлено 19 книг, які сербські бібліографи трактують як рідкісні і які досі ...
Автобіографічні та бібліографічні матеріали діячів української культури, які зібрав у 1922–1933 рр. харківський літературознавець Микола Плевако (1890–1941), — найбільша в Україні автобіографічна колекція особового походження. ...
Розглянуто участь Юрія Тищенка в українському суспільно-політичному та видавничому русі 1905–1913 рр., його співпрацю з Михайлом Грушевським, Володимиром Винниченком, Володимиром Левинським та ін. Визначено роль у продовженні ...
Розглядається роль М. Кордуби у створенні та діяльності Українського таємного університету у Львові. Обґрунтовано необхідність видання університетських лекцій на ротаторі невеликими тиражами для поширення між студентами. ...
Здійснено спробу систематизації наукових поглядів на сукупність ідей української книжкової графіки Львова міжвоєнного двадцятиліття, коли була налагоджена сприятлива та ефективна співпраця видавців і художників у розбудові ...
Серед професійних істориків побутує думка, нібито джерело рукописне засадничо цінніше за джерело друковане. Вважається, що друкованих примірників безконечно багато, і всі вони однакові. Українські совєцькі видання 1920–1941 ...
Висвітлено діяльність членів Бібліографічної комісії НТШ у Львові І. Калиновича, В. Дорошенка, Є.-Ю. Пеленського, М. Кордуби в галузі метабібліографії. Одним із засадничих принципів підготовки бібліографічних посібників ...
Розглянуто розпорядження-дарчу Андрея Шептицького, Митрополита Галицького і Архиєпископа Львівського, від 12 квітня 1901 р. про передачу зібраної ним книгозбірні Станиславівській капітулі, відпис якого зберігається у відділі ...
Ян Собєський був власником двох бібліотек: у Вілянові під Варшавою і в Жовкві, де знаходилась його найбільша книжкова колекція. Сьогодні вважається, що його бібліотека нараховувала біля 7 тис. книжок, які внучка короля ...
Проаналізовано листування відомого слов’янофільського діяча Івана Аксакова з редактором першого українського журналу “Основа” Василем Білозерським, які мали кардинально відмінні погляди на перспективи суспільно-політичного ...
Antoni Schneider — samouk, urzędnik, który podjął się niezwykle ambitnego zadania, jakim było opracowanie i wydanie “Encyklopedii Krajoznawstwa Galicji”. Obecnie kolekcja znana jako “Teki Schneidra” jest przechowywana w ...
Висвітлено передісторію видання: діяльність Українського таємного університету у Львові в останній рік його існування, переслідування польською владою, відвідування конспіративних університетських занять, видання газети ...
Проаналізовано листування до Зенона Кузелі — редактора видавництва “Українське слово”, мовознавця, етнографа, бібліографа та журналіста, яке зберігається в особовому архіві у відділі рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України.
На прикладі поширення “Русалки Дністрової” у світі (досліджено понад 100 примірників у бібліотеках, музеях, приватних колекціях) простежено роль книги у міжнаціональних зв’язках, зокрема: переклади з інших мов у “Русалці ...
Розвиток українського книговидання XIX ст. тісно пов’язаний з діяльністю двох львівських друкарень — Ставропігійського Інституту та Наукового товариства ім. Шевченка. Понад сімдесят років Ставропігійська друкарня була ...
Висвітлюється видавнича діяльність українських емігрантів у Бразилії та Аргентині у 20–30-ті рр. XX ст., зокрема, видання українських календарів. Розкривається їх просвітницька місія: пропаганда художніх творів і ...
На матеріалах листування громадського діяча і педагога Богдана Заклинського з галицькими учителями-письменниками: Михайлом Тараньком, Миколою Матвійчуком, Григорієм Гануляком, Олена Кисілевською, Петром Кривоносюком, ...
Здійснено аналіз марґінальних записів на стародруках, що побутували в Західній Україні у XVIII–XIX ст. Залежно від типу записів — інформаційні чи оціночні — марґіналії надають різноманітні відомості про особливості читацьких ...