Изучение содержания 3,4-бензпирена в почвенном покрове жилых территорий, подверженных техногенному загрязнению

Abstract

Приведены результаты десятилетнего наблюдения за поступлением вещества 1-го класса опасности 3,4-бензпирена в почву жилого поселка, прилегающего к территории предприятия. Определен характер распределения этого загрязнителя по глубине. Рассмотрена степень его разрушения с течением времени. На основании полученных данных рекомендовано проведение мониторинга этого загрязнителя в почве регионов с разветвленной сетью энергетических предприятий. Приведены преимущества использования усовершенствованного аналитического спектрально-люминесцентного комплекса «Арома-34» с использованием метода квазилинейчатых спектров на основе эффекта Шпольского в решении задач экологического мониторинга полициклических ароматических углеводородов.

Наведено результати десятирічного спостереження за надходженням речовини 1-го класу небезпеки 3,4-бензпірену до грунту житлового селища, що прилягає до території підприємства. Визначено характер розподілу цього забруднювача за глибиною. Розглянуто ступінь його руйнування з плином часу. На підставі отриманих даних рекомендовано проведення моніторингу цього забруднювача у грунті регіонів з розгалуженою мережею енергетичних підприємств. Наведено переваги використання вдосконаленого аналітичного спектрально-люмінесцентного комплексу «Арома-34» з використанням методу квазілінійчастих спектрів на основі ефекту Шпольського у вирішенні задач екологічного моніторингу поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

On the example of NSC KIPT the results of the ten-year monitoring of the 3,4-benzopyrene (1st-class hazard) pollution in the soil of a residential township, adjacent to the territory of the enterprise, are given, as well as, the distribution of this pollutant in the depth is determined and the degree of its destruction in time is considered. Basing on the findings it is recommended to carry out the monitoring of this pollutant in the soil of regions possessing an extensive network of power plants. The study shows the benefits of using the improved analytical spectral-luminescent complex «Aroma-34» with applying the quasi-line spectra based on the Shpolsky effect in the problems of environmental monitoring of polycyclic aromatic hydrocarbons.