Фокусировка излучения протяженного нестационарного источника гравитационной линзой с произвольным распределением массы

Abstract

В работе рассмотрена фокусировка излучения протяженного нестационарного источника полем тяготения галактики с произвольным распределением массы. Показано, что в результате линзового эффекта происходит сложная деформация кривых блеска изображений источника, формируемых гравитационной линзой. Величина деформаций зависит как от характерных параметров распределения массы внутри линзы, так и от параметров источника излучения (линейный размер излучающей области и ее положение относительно критических кривых линзы, длительность импульса). Для получения численных оценок, в качестве примера, была рассмотрена модель гравитационной линзы Q2237+0305, состоящая из компактного массивного ядра и протяженного дискового компонента.

У роботі розглянуто фокусування випромінювання подовженого нестаціонарного джерела полем тяжіння галактики з довільним розподілом маси. Показано, що у результаті лінзового ефекту відбувається складна деформація кривих блиску зображень джерела, які формуються гравітаційною лінзою. Величина деформацій залежить як від характерних параметрів розподілу маси усередині лінзи, так і від параметрів джерела випромінювання (лінійний розмір ділянки, яка випромінює, та її розташування відносно критичних кривих лінзи, тривалість імпульсу). Для одержання кількісних оцінок, як приклад розглянута модель гравітаційної лінзи Q2237-0305, яка складається із компактного масивного ядра та подовженого дискового компонента.

Peculiarities of focusing the radiation of a source extended in space and variable in time, in the gravitational field of a galaxy with an arbitrary mass distribution are examined. The effect of lensing is shown to result in a complicated deformation of lightcurves of the source images, formed by the gravitational lens. The amount of deformation depends both on the typical parameters of mass distribution inside the lens, and on the source parameters such as the linear dimension of the emitting region and its location with respect to the lens critical curves as well as the impulse duration. To derive the numerical estimates, a model of Q2237+0305 has been investigated as an example consisting of a compact massive nucleus and an extended disc component.