На прикладi Чорнобильської зони вiдчуження, з використанням геоiнформацiйних систем та статистичних методiв доведено визначальну роль природних та техногенних характеристик ландшафту у формуваннi вторинного радiоактивного забруднення
поверхневих вод, об’ємiв водного винесення радiонуклiдiв (⁹⁰Sr) та бар’єрної стiйкостi
водозбiрних басейнiв. Представлено методику оцiнки бар’єрної стiйкостi та моделювання сценарiїв її посилення для мiнiмiзацiї водного винесення радiонуклiдiв за межi зон вiдчуження.
На примере Чернобыльской зоны отчуждения, с использованием геоинформационных систем и статистических методов, доказано определяющую роль природных и техногенных
характеристик ландшафта в формировании вторичного радиоактивного загрязнения поверхностных вод, объемов водного выноса радионуклидов (⁹⁰Sr) и барьерной устойчивости
водосборных бассейнов. Представлена методика оценки барьерной устойчивости и моделирования сценариев ее усиления для минимизации водного выноса радионуклидов за пределы зон отчуждения.
By the example of the Chernobyl exclusion zone, using GIS and statistical methods, the crucial
role of natural and man-made features of the landscape in the formation of a radiactive secondary
contamination of the surface water, the volume of radionuclides (⁹⁰Sr) carried out by water, and
the barrier resistance of watersheds is proved. A methodology for assessing the barrier stability and
modeling the scenarios of its strengthening to minimize the entrainment of radionuclides by water
outside of exclusion zones is presented.