О возможности восстановления пространственного распределения ионосферных неоднородностей с помощью панорамных риометрических систем

Abstract

Предложена методика восстановления пространственного распределения индекса мерцаний радиоизлучения дискретных космических источников в F-слое полярной ионосферы по данным синхронных наблюдений нескольких панорамных ВЧ риометров северного полушария. В качестве примера приведены результаты измерений, выполненных с помощью двух многолучевых риометрических комплексов, расположенных в обсерваториях Гакона и Покер Флэт (Аляска, США). Для просвечивания ионосферы использовано излучение наиболее мощных точечных космических радиоисточников: Кассиопея А, Лебедь А, Телец А и Дева А. Продемонстрировано влияние авроральной возмущенности на величину индекса мерцаний. Рассмотрена перспектива применения разработанной методики в европейской части Арктического региона, где расположена значительная часть действующих панорамных риометров.

Пропонується методика відтворення просторового розподілу індексу мерехтіння радіовипромінювання дискретних космічних джерел у F-шарі полярної іоносфери за даними синхронних спостережень кількох панорамних ВЧ ріометрів північної півкулі. Як приклад наведено результати вимірювань, виконаних за допомогою двох багатопроменевих ріометричних комплексів, розташованих в обсерваторіях Гакона та Покер Флет (Аляска, США). Для просвічування іоносфери використано випромінювання найбільш потужних радіоджерел: Касіопея А, Лебідь А, Телець А та Діва А. Продемонстровано вплив авроральної збуреності на значення індексу мерехтіння. Розглянуто перспективу застосування розробленої методики в європейській частині Арктичного регіону, де розташована значна частина діючих панорамних ріометрів.

The technique has been suggested for recovering the spatial distribution of the scintillation index for radio emission of discrete cosmic sources in the polar ionospheric F-layer using the data of simultaneous observations from the several imaging HF riometers located in the Northern Hemisphere. As an example, the results of measurements with the use of multibeam riometeric facilities located at Gakona and Poker Flat Observatories (Alaska, USA) are presented. The emission from the four strongest discrete cosmic sources, namely, Cassiopeia A, Cygnus A, Taurus A and Virgo A, has been selected for sounding the ionosphere. The influence of the auroral activity on the scintillation index value is shown. Prospects for application has been considered for the developed technique in the European part of the Arctic region where the majority of operating imaging riometers is located.