Донецький басейн є найбільшим вугледобувним регіоном України. Вугільні копальні Донбасу - серед найбільш небезпечних за газовим фактором у світі. Більшість шахт басейну працює у межах тектонічних блоків з широким розвитком зон малоамплітудної тектонічної порушеності зсувного генезису. Спеціальну увагу має бути приділено аналізу локальних структурно-тектонічних режимів, що впливають на розподіл метану і оцінку його ресурсів. Проникність вуглепородного масиву та варіації просторового розподілу метанових покладів зумовлені сучасним розподілом полів тектонічних напружень та насамперед локалізацією ділянок локального розтягу-стиску. Нашими дослідженнями встановлено, що так звані «солодкі ділянки» з видобутку метану просторово тяжіють до доменів з відносно великою проникністю, котрі розвиваються у межах секторів призсувного розтягу (дилатаційного розущільнення) в контурі зсувних зон.
Донецкий бассейн является наибольшим угледобывающим регионом Украины. Угольные шахты Донбасса - среди наиболее опасных по газовому фактору в мире. Большинство шахт бассейна работает в пределах тектонических блоков с широким развитием зон малоамплитудной тектонической нарушенности сдвигового генезис. Специальное внимание должно быть уделено анализу локальных структурно-тектонических режимов, которые влияют на распределение метана и оценку его ресурсов. Проницаемость углепородного массива и вариации пространственного распределения метановых залежей обусловлены современным распределением полей тектонических напряжений и в первую очередь локализацией участков локального растяжения-сжатия. Нашими исследованиями установлено, что так называемые «сладкие участки» по добыче метана пространственно тяготеют к доменам с относительно большой проницаемостью, которые развиваются в пределах секторов присдвигового растяжения (дилатационного разуплотнения) в контуре зон сдвиговых зон.
