Статтю присвячено проблемам чисельної інтерпретації даних електричних і електро-магнітних каротажних зондувань. Розглянуто питання впливу діелектричної проникності, анізотропії електропровідності, ексцентриситету зондів на достовірність визначення радіального розподілу питомого електричного опору. Показано, що застосування дво- і тривимірного чисельного моделювання підвищує вірогідність відновлюваних просторових розподілів питомого електричного опору за практичними даними, які виміряно на інтервалах складнопобудованих колекторів як у вертикальних, так і похилих свердловинах. Коректне врахування впливу геометричних особливостей свердловини та ексцентриситету зонда ВЭМКЗ за високої електропровідності бурового розчину полегшує візуальну інтерпретацію діаграм і підвищує точність оцінки параметрів зони проникнення за чисельної інверсії даних.
The paper is devoted to the problems of numerical interpretation of the data of electric and electromagnetic logging soundings. Problems of influence of dielectric permeability, anisotropy of electroconductivity, probes eccentricity on reliability of determination of resistivity radial distribution have been considered. It has been shown that application of two-dimensional and threedimensional modeling increases reliability of recoverable spatial distributions of resistivity by practical data measured within the intervals of collectors with complex form both in vertical and inclined holes. Correct accounting of the influence of geometric special features of the borehole and eccentricity of a probe ВЭМКЗ in case of high electroconductivity of drilling mud facilitates visual interpretation of diagrams and increases the accuracy of estimation of parameters of permeability zone with numerical inversion of data.
Статья посвящена проблемам численной интерпретации данных электрических и электромагнитных каротажных зондирований. Рассмотрены вопросы влияния диэлектрической проницаемости, анизотропии электропроводности, эксцентриситета зондов на достоверность определения радиального распределения удельного электрического сопротивления при численной инверсии сигналов высокочастотного электромагнитного каротажного зондирования и бокового каротажного зондирования. Показано, что по данным указанных методов можно детально восстановить радиальное распределение удельного электрического сопротивления и дать оценки таких дополнительных электрофизических параметров, как относительная диэлектрическая проницаемость и анизотропия электропроводности. Применение двумерного и трехмерного численного моделирования повышает достоверность восстанавливаемых пространственных распределений удельного электрического сопротивления по практическим данным, измеренным на интервалах сложнопостроенных коллекторов как в вертикальных, так и в наклонных скважинах. Корректный учет влияния геометрических особенностей скважины и эксцентриситета зонда ВЭМКЗ при высокой электропроводности бурового раствора облегчает визуальную интерпретацию диаграмм и повышает точность оценки параметров зоны проникновения при численной инверсии данных.