За результатами польових тектонофізичних досліджень, виконаних у центральній частині Українського щита (УЩ) в 2005—2009 рр., показано, що Новоукраїнський масив трахітоїдних гранітів сформувався в процесі широтного розтягнення земної кори 2,05 млрд років тому під час утворення міжрегіонального тектонічного шва Херсон—Смоленськ. На структурі масиву відбулись подальші деформації земної кори, які супроводжувались формуванням Кіровоградської, Лелеківської, Суботсько-Мошоринської та інших зон розломів, а також Корсунь-Новомиргородського плутону габро-анортозитів і рапаківіподібних гранітів. Детальне вивчення будови Новоукраїнського масиву та його обрамлення дало змогу встановити хронологічну послідовність етапів і фаз деформації центральної частини УЩ від архею до пізнього протерозою.
The results of the field tectonophysical studies done in the central part of the Ukrainian Shield (USh) in 2005—2009 show that the Novoukrainian massif of the trahite-like granites was formed as a result of the latitudinal crustal extension 2,05 billion years ago during the formation of inter-regional tectonic suture of Kherson—Smolensk. The subsequent crustal deformations that accompanied the formation of the Kirovogradsky, Lelekovsky, Subbotsk-Moshorinsky and other fault zones, as well as the Korsun-Novomirgorod pluton of gabbro-anorthosites and rapakivi-like granites were reflected in the structure of the massif. A detailed study of the Novoukrainian massif and its frame made it possible to establish the chronological sequence of stages and phases of deformation of the central part of the USh from the Archean to the Late Proterozoic.
По результатам полевых тектонофизических исследований, выполненных в центральной части Украинского щита (УЩ) в 2005-2009 гг., удалось показать, что Новоукраинский массив трахитоидных гранитов сформировался в процессе широтного растяжения земной коры 2,05 млрд лет тому назад во время образования межрегионального тектонического шва Херсон-Смоленск. На структуре массива отразились последующие деформации земной коры, сопровождавшие формирование Кировоградской, Лелековской, Субботско- Мошоринской и других зон разломов, а также Корсунь- Новомиргородского плутона габбро-анортозитов и рапакививидных гранитов. Детальное изучение строения Новоукраинского массива и его обрамления позволило установить хронологическую последовательность этапов и фаз деформации центральной части УЩ от архея до позднего протерозоя.