Анотація:
Декларування Україною стратегічних відносин з деякими країнами у перші десять років незалежності стало певним культовим заходом для українського політичного істеблішменту. Показово, що, як правило, стратегічне партнерство проголошувалася лише українською стороною. Вочевидь, це засвідчує прагнення України вибудувати певний рівень відносин. Однак у реальності співробітництво не підкріплювалося дотриманням засад стратегічного партнерства. Як зазначає політолог О. Дергачов, Україна не має достатньої потуги, щоб стати стратегічним партнером (якщо не вихолощувати сутність стратегії). Для США та ЄС Україна є другорядним об’єктом впливу. Росія теж далека від того, щоб розглядати Україну як партнера у вирішенні своїх стратегічних зовнішньополітичних завдань.