Оріхово-Павлоградська міжблокова зона (ОПМЗ) формувалась за декілька етапів дислокаційних перетворень порід під час зсувних деформацій в Р–Т умовах, що зафіксовані їхньою речовиною. Найінтенсивніше були проявлені ранньопротерозойські зсуви субмеридіонального простягання, які і сформували остаточний структурний рисунок зони. Лінеаменти, що дешифровані за даними дистанційного зондування Землі, у межах ОПМЗ фіксують не лише ділянки прояву новітніх фаз тектогенезу, а й повторюють (якоюсь мірою відроджують) ранньо¬докембрійську структурну анізотропію. Максимальна кількість лінеаментів приурочена до осьових частин давніх структур і меж між ними. Переважно це палеопротерозойські в’язкорозломні зони. В цілому ж шовні зони відносно мегаблоків Українського щита виділяються ущільненою сіткою субмеридіональних розломів як давніх, так і новітніх фаз тектогенезу. Полігональні та близькі до кільцевих дешифровані об’єкти окреслюють блоки-релікти в межах зазначених в’язкорозломних зон. Внутрішня будова таких блоків є гібридною.
Орехово-Павлоградская межблоковая зона (ОПМЗ) формировалась в несколько этапов дислокационных преобразований пород при сдвиговых деформациях в Р–Т условиях, фиксированных их веществом. Наиболее интенсивными были раннепротерозойские сдвиги субмеридионального простирания, которые и сформировали окончательный структурный рисунок зоны. Линеаменты, дешифрированные по данным дистанционного зондирования Земли, в пределах ОПМЗ фиксируют не только участки проявления современных фаз тектогенеза, но и повторяют (в какой-то мере возрождают) раннедокембрийскую структурную анизотропию. Максимальное количество линеаментов приурочено к осевым частям древних структур и границам между ними. Это, главным образом, палеопротерозойские вязкоразломные зоны. В целом шовные зоны относительно мегаблоков Украинского щита отличаются сгущенной сетью субмеридиональных разломов как древних, так и современных фаз тектогенеза. Полигональные и близкие к кольцевым дешифрированные объекты оконтуривают блоки-реликты в пределах отмеченных вязкорозломных зон. Внутреннее строение таких блоков гибридное.
Orekhovo-Pavlograd interblock zone (OPIZ) was formed in few stages of rock dislocation changes when shear deformations fixed by their substance took place in P–T conditions. Most dislocations of submeridional strike intensively were revealed in the early Proterozoic. They formed the final structural contour of the zone. According to the earth remote sensing lineaments in the OPIZ show contemporary tectonic genesis phases and repeat (renew) the early Pre-Cambrian structural anisotropy. Many of them are timed to the pivotal parts of ancient structures and boundaries between them. These are the Paleoproterozoic viscous fault zones. In general, sutural interblock zones of the Ukrainian shield differ by thick network of submeridional fractures as ancient and modern tectonic genesis phases. Polygonal and close to ringwave deciphered objects surround block-relicts within the marked viscous fault zones. Internal structure of such blocks is ambiguous.