Традиційні вірування, прикмети, приписи, заборони, обмеження та уявлення, пов’язані із хлібопеченням українців південно-західного історико-етнографічного регіону кінця ХІХ — ХХІ століття

Abstract

Аналізуються реалістичні та ритуально-світоглядні вимоги, обмеження та приписи, які стосуються жінки-господині як основного виконавця процесу хлібопечення в традиційній українській родині. Автор доходить висновку, що вони покликані, передовсім, для забезпечення випікання хліба, придатного до вжитку як з реальної, так і з ритуальної точки зору, шляхом обмеження, нівелювання чи регламентації можливого негативного впливу з боку жінки-хлібопекарки. З іншого боку, комплекс вказаних приписів оберігав господиню від надмірних перевантажень, які могли бути спричинені роботою з випіканням хліба, та могли негативно вплинути на її здоров’я. Крім того, розглядаються випадки заміни основного виконавця акту хлібопечення: їх види, причини та сприйняття у народній свідомості.

The paper has dealt with some realistic and ritual-worldview requests concerning the figure of master-lady as a main breadbacker in the traditional Ukrainian family. Author has launched his conclusion that mentioned requests were loaded with task to guarantee the backing of quality bread good enough for eating and suitable in ritual needs by means of limiting the possible negative influence of woman energies. On another hand, the complex of requests had to save the bread-backing women from the exhaustion caused the hard work on backing. In addition the author has considered some various ways for replacement of the bread-backing woman.

Данная статья посвящена анализу естественных и ритуально-мировоззренческих требований, ограничений и предписаний, относящихся к женщине-хозяйке как к основному исполнителю процесса хлебопечения в традиционной украинской семье. Автор приходит к заключению о том, что эти требования имели целью, прежде всего, обеспечение выпекания хлеба, приемлемого как с потребительской, так и ритуальной точек зрения; необходимое качество хлеба достигалось, в частности путем ограничения, нивелирования или регламентации возможного отрицательного влияния со стороны занятой этой работой женщины. С другой стороны, комплекс указанных предписаний оберегал хозяйку от чрезмерных нагрузок, которые могли возникать как следствие работы по выпечке хлеба, и негативно влиять на состояние ее здоровья.