У статті розглядається співвідношення приватного і політичного в межах жіночого досвіду участі у національно-визвольних змаганнях на західно-українських теренах у
1940—1950-х роках. На основі аналізу особистих спогадів жінок-підпільниць з’ясовується, як жінки поєднували
сімейні цінності та національні переконання в контексті
своєї активної участі у збройному підпіллі, узгоджували
уявлення та практики материнства та сімейні функції, що їх
пропагувала ідеологія націоналізму, зі своєю активною
роллю у цій специфічній фазі процесу націєтворення.
This article explores how personal and political issues were intertwined
in the experiences of women participating in the of the national
liberation struggle on Western Ukrainian territories in the
1940—50s. Based on the analysis of former female partisans’
testimonies, this study examines how women combined their traditional
family values with their political persuations in the context
of their active involvement into the armed guerilla war, how women
negotiated the ideas and practices of motherhood and gendered
family roles as propagated by the nationalist ideology with their
agency in this specific phase of the Ukrainian national project.
В этой статье рассмотрено соотношение частного и политического в рамках женского опыта участия в национально-освободительной борьбе на западно-украинских землях в
1940—50-х годах. На основе анализа личных воспоминаний
женщин-подпольщиц, показано, как женщины совмещали семейные ценности и национальные убеждения в контексте своего активного участия в вооруженном подполье, как женщины
сочетали представления и практики материнства, поощряемые
в рамках идеологии национализма, со своей активной ролью в
этом особом периоде украинского национального проекта.