Руська (українська) мова на перехресті двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1596)

Abstract

У статті досліджено суспільний статус руської (української) мови у межичассі двох уній: Люблінської (1569) та Берестейської (1596). Розкрито вплив знакових суспільно-історичних чинників на функціювання української мови та її рецепцію у шляхетсько-урядових середовищах. Усупереч активним полонізаційно-асиміляційним процесам, простежено шлях неспинного творення та утвердження руської мовно-етнічної свідомості на тлі традиційної конфесійної свідомості.

Social status of Ruthenian (Ukrainian) language during the term between two unions — Union of Lublin (1569) and that of Brest (1596) — has been considered in the article. The impact of important socio-political factors upon functionalism of Ukrainian language and its reception by nobility and governing circles has been put under study. In the research-work the way of continual creation and consolidation of Ruthenian lingual ethnic consciousness against the background of traditional religious consciousness and in spite of active processes of polonization and assimilation has been exposed.

В статье исследован общественный статус рутенского (украинского) языка в период времени между двумя униями: Люблинской (1569) и Брестской (1596). Раскрывается влияние знаковых общественно-исторических факто- ров на функционирование украинского языка и его восприятие в шляхетско-правительственных кругах. Прослеживается путь непрерывного создания и утверждения рутенского языково-этнического сознания на фоне традиционной конфессиональной общности, вопреки активным полонизационным и ассимиляционным процессам.