У статті представлено комплексний аналіз здобутків
І. Франка на ниві наукового осягнення жанрів неказкової
фольклорної прози (легенди, перекази та оповідання). Розглянуто різні аспекти пошуків дослідника у зазначеній царині: дефініція, диференціація, походження, тенденції розвитку та особливості побутування, функціональні потенції,
художньо-виражальний арсенал, принципи фіксації та публікації, рецепція у контексті споріднених уснословесних
генологічних одиниць. Наголошено на низці продуктивних
ідей ученого, зокрема акцентовано на успішній апробації у
студіях сучасних фольклористів Франкових засадничих положень щодо вивчення народного оповідного репертуару.
The article has presented a complex analytical study of I. Franko’s
achievements in scientific conceptualization of non-fairy
folkloristic prose genres ( as legends, fables and stories). Different
aspects of scholar’s research-works in the mentioned
fields have been considered, as definitions, differentiations, origins,
developmental tendencies and peculiarities of their occurrence,
functional potentialities, means of artistic and expressive
expressiveness, principles of recording and publication as well
as receptions of those in the context of relative ethnological
units. Especial attention has been paid to a number of Franko’s
productive ideas that came through, in particular, quite successful
checks as for his fundamental principles used by modern
folklorists in studies on folk narrative stock
В статье представлен комплексный анализ достижений
И. Франко в области научного объяснения жанров несказочной фольклорной прозы (легенды, предания и рассказы). Рассмотрены разные аспекты поисков исследователя
в отмеченной области: дефиниция, дифференциация, происхождение, тенденции развития и особенности бытования, функциональные возможности, художественно-выразительный
арсенал, принципы фиксации и публикации,
восприятие в контексте родственных фольклорных генологических единиц. Отмечен ряд производительных идей
ученого, в частности подчеркнута успешная апробация в
исследованиях современных фольклористов основоположных положений И. Франко относительно изучения народного повествовательного репертуара.
