Статья посвящена исследованию эпитетов ранней лирики русского поэта XX века
А. Ахматовой. Использование эпитетов – одна из черт, характеризующих идиостиль поэта. В статье
рассматриваются эпитеты как аттракторы в поэтической системе. Сущность использования данного
тропа поэтом заключается в насыщении слова новой смысловой атмосферой, что в свою очередь
приводит к неожиданному восприятию пространства лирических текстов и подтверждает большой
потенциал эпитетов.
Стаття присвячена дослідженню епітетів ранньої лірики російського поета XX століття
А. Ахматової. Використання епітетів - одна з рис, що характеризують ідіостиль поета. У статті
розглядаються епітети як аттактори в поетичній системі. Суть використання даного тропа поетом
полягає в насиченні слова нової смислової атмосфери , що в свою чергу призводить до несподіваного
сприйняття простору ліричних текстів і підтверджує великий потенціал епітетів .
The article deals with the epithets in the early lyrics of the Russian poet of the 20th century Anna
Andreevna Akhmatova. Using epithets is one of the features that characterizes the poet’s idiostyle. The article
highlights the types of epithets, their specific features. In the given article epithets are considered as the
attractors in the poetical system. The essence of the use of this trope is that a word used by the poet acquires a
new meaning, which in turn leads to an unexpected perception of space in lyrical texts and confirms the great
potential of epithets.
The suggested analysis of the use of epithets in poetic collections by A. Akhmatova allows t make the following
conclusions.
All her early poetic works contain following colors: red, white and black. The author adds the meanings which
are peculiar only to her style. The poetic collection Vecher the colors convey positive and symbolic meanings.
They serve as an embodiment of pureness, happiness, joy. In Chetki the “black” color prevails expressing the
motives of spiritual ambivalence, depression of a character indicating gloom and darkness.
The color words "red", "white", and "black" (with a predominance of the "red") serve as a means of expression
and realization of the autor’s outlook reflecting the psychological self-sufficiency of the author. The "gray"
color is used by the poet to demonstrate the inner tragedy of the character who lost her lover. The "Grey"
implies solitude, "inescapable pain," because after the death of her beloved one she will always remember of
him.