В статье рассматриваются примеры авторского мифотворчества в письмах английских
поэтов-романтиков, мироощущение которых, предполагает определенное обращение к вымыслу.
Сформированный на пересечении психологического, мифопоэтического и автобиографического начал,
то есть на стыке реального и, в глазах романтиков, идеального планов, образ автора в романтическом
эпистолярии продуцировал неоднозначность трактовок, смысловое многообразие подходов к судьбе
литераторов, и на этом основании активизировал воображение читателя, научный поиск
исследователя, нацеливая их на перепроверку того впечатления, которое они выносили из изучения
разных источников, касающихся той или иной творческой индивидуальности.
У статті розглядаються приклади авторської міфотворчості в листах англійських поетів-
романтиків, світовідчування яких, передбачає певне звернення до вигадки. Сформований на пересіченні
психологічного, міфопоетичного і автобіографічного почав, тобто на стику реального і, в очах
романтиків, ідеального планів, образ автора в романтичному епістолярії продукував неоднозначність
трактувань, смислове різноманіття підходів до долі літераторів, і на цій підставі активізував уяву
читача, науковий пошук дослідника, націлюючи їх на повторну перевірку того враження, яке вони
виносили з вивчення різних джерел, що стосуються тієї або іншої творчої індивідуальності.
The given article considers the examples of creating a myth in the letters of English romanticists,
whose attitude to the events happening in the world presupposes the use of fiction. Formed on crossing of
psychological, mythical, poetical and autobiographic beginning, that is on the joint of the real and, in the eyes of
romanticists, ideal plans, the image of the author in romantic correspondence produced the ambiguousness of
interpretations, semantic variety of the approaches to the fate of poets, and activated on that ground the
imagination of a reader, scientific search of a researcher, aiming them at the recheck of the impression, which
they took away from the study of different sources, touching one or another creative individuality.