В рамках имагологической оппозиции своё - чужое охарактеризованы образы крымских
татар в русской прозе начала XX века. Выявлены средства и способы их репрезентации в качестве
феномена восточной природной экзотики. В целом в восприятии и изображении Крыма и его коренного
населения авторами анализируемых произведений более актуализирован концепт чужое. Для
большинства писателей и их героев второстепенные персонажи – крымские татары представлены в
качестве элемента крымской природной экзотики. Исключение составляет сказка И. Шмелёва «Голос
Зари», в которой ощущается особое расположение автора к своим героям.
В рамках імагологічної опозиції своє - чуже охарактеризовані образи кримських татар в
російській прозі початку ХХ століття. Виявлено засоби та способи їх репрезентації в якості феномена
східної природного екзотики. В цілому в сприйнятті і зображенні Криму та його корінного населення
авторами аналізованих творів більш актуалізований концепт чуже. Для більшості письменників та їх
героїв другорядні персонажі - кримські татари представлені в якості елемента кримської природної
екзотики. Виняток становить казка І. Шмельова «Голос Зорі», в якій відчувається особливе відношення
автора до своїх героїв.
Images of the Crimean Tatars in Russian prose of the 20th century are characterized within the
imagological opposition “own” – “alien”. The ways and means of their representation as a natural
phenomenon of eastern exoticism have been identified. In general the authors of the analyzed works actualize the
concept “alien” in perception of an image of the Crimea and its indigenous population. For most writers and
their characters the secondary characters are Crimean Tatars who are presented as a part of the Crimean
natural exotic. An exception is a literary fairy tale by I. Shmelev "The Voice of the Dawn” where a particular
sympathy of the author to his characters is observed.
Shmelev’s sympathy to Crimean Tatars and his desire to find similarities between two dominant religions in
Crimea – Islam and Christianity – are explained by his interest in culture of local people, acquaintance and
communication with Crimean Tatars.
