Аналізується становлення волосних земтсв в добу Української Центральної Ради, зокрема
правових і організаційних аспектиів виборів у волосне земське самоврядування. Після повалення царизму
в лютому 1917 р. відбувався процес демократизації земтсв. Тому ліквідація монархії відкривала земцям
шлях як до вільної політичної діяльності і влади, так і до необмеженої господарської діяльності. З
прийняттям закону 21 травня 1917 р. в Російській державі поруч з губернськими і повітовими,
утворювалися ще й волосні земства. Також в основу травневого закону був покладений демократичний
принцип всезагальності, рівності, таємності і прямого виборчого права. До виборів були допущені не
тільки общинники, але і поміщики, хуторяни, відрубники, священнослужителі, торгівці, тобто ті особи,
які не входили до складу сільських сходів і не могли бути обраними в сільські і волосні комітети. Згідно з
принципом всезагальності виборчого права до виборів допускалися особи обох статей, всіх
національностей і віросповідань. Але підготовка до виборів в волосне земство проходла дуже в
напруженій суспільно – політичній обстановці. На початковому етапі підготовки у певної частини
селян склалася негативна думка про майбутнє демократичне земство. Проводячи подальший
підготовчий етап до виборів, управи наштовхнулися на труднощі зі складанням списків, бо селяни
чинили спротив проведенню перепису у зв’язку з негативними ставленням до земства. Не дивлячись на
хвалу і святість, яку створювали навколо виборів їх адепти, серед громадкості панувала атмосфера
недовіри до нових органів влади. Останні вважали волосні земства продовженням старих цензових
органів саморядування. Сподівання Тимчасового уряду зміцнити свої позиції на місцях за рахунок земств,
виявилися безпідставними.
Анализируется становление волосных земств в период Украинской Центральной Рады, в
частности правовые и организационные аспекты выборов в волостное земское самоуправление. После
свержения царизма в феврале 1917 г. происходил процесс демократизации земств. Поэтому ликвидация
монархии открывала земцам путь как к свободной политической деятельности и власти, так и к
неограниченной хозяйственной деятельности. С принятием закона 21 мая 1917 г. в Российском
государстве наряду с губернскими и уездными, образовывались еще и волостные земства. Также в
основу майского закона был положен демократический принцип всеобщности, равности, тайности и
прямого избирательного права. К выборам были допущены не только общинники, но и помещики,
хуторяне, отрубники, священнослужители, торговцы, тоесть те личности, которые не входили в
состав сельских сходов и не могли быть избранными в сельские и волостные комитеты. Согласно с
принципом всеобщности избирательного права к выборам допускались лица обеих полов, всех
национальностей и вероисповеданий. Но подготовка к выборам в волостное земство проходила очень в
напряженной общественно – политической обстановке. На начальном этапе подготовки в
определенной части крестьян сложилось отрицательное мнение про будущее демократическое
земство. Проводя дальнейший подготовительный этап к выборам, управы натолкнулись на проблемы с
составлением списков, потому что крестьяне причиняли сопротивление проведению переписи в связи с
отрицательным отношением к становлению земства. Не смотря на хвалу и праздность, которую
образовывали вокруг выборов их адепты, среди общественности царила атмосфера недоверия к новым
органам власти. Последние считали волостные земства продолжением старых цензовых органов
самоуправления. Ожидание Временного правительства укрепить свои позиции на местах за счет
земств, оказались неосновательными.
The development of volosni (district) zemstva (county council) in the period of Ukrainian Central
Rada is analyzed, as well as the legislative and managerial aspects of elections in volosne zemske government.
After overthrow of tsarist in February of 1917 the democratization of zemstva started. That’s why the liquidation
of monarchy opened to officers of zemstvo the way to free political activity and authority and at the same time it
gave rights to unlimited economic activity. On 21 May 1917 the law was adopted that gave the opportunity to
Russian state to have not only huberniya (regional) and povitovi (rural) zemstva but volosni (district) as well.
The May law based on democratic principle considered universality, equality, privacy and direct suffrage.
Before the right to vote had not only obschynnyky but landowners, farmers, vidrubnyky, clergy, merchants, those
people who were not the members of rural meetingsa nd could not be elected to the village and district
committees. According to the principle of universality the suffrage for the elections was allowed to persons of
both sexes, all nationalities and religions. But preparation for the election at the initial stage of training in some
of the villagers formed a negative opinion about the future of a democratic council. Through further preparatory
stage before the election, the council met with difficulties in compiling lists because farmers resisted the census
due to the negative attitude towards zemstvo. Despite the glory and holiness, which was created around
elections, their followers, among people was an atmosphere of distrust in the new government. Last thought
county council followed after the old wealthy self-government. The expectations of Provisional Government
strengthened its position in the field by zemstva, but proved unfounded.
