В статье рассматривается лингвокультурный типаж «денди», отраженный в языковом
сознании и художественной литературе британского народа. Денди – человек, уделяющий большое
внимание эстетике и манерам поведения, стилю одежды, подчеркнуто пренебрегающий буржуазными
формами этики. Отношение к денди зафиксировано в языковом сознании и воплощено в семантике и
прагматике различных языковых знаков, раскрывающих специфику британского национального
характера. Целью создания данного типажа стал своеобразный вызов обществу позднего
Викторианского периода, заключавшийся в стремлении разрушить стагнирующий быт. Новизна
исследования состоит в выявлении важнейших понятийных признаков типажа «денди» в британской
лингвокультуре, в описании наиболее типичных образно-перцептивных характеристик этого типажа
на материале романа Оскара Уайльда «Портрет Дориана Грея». Исследование проводилось при помощи
методов концептуального и вербального анализа, метода тщательного прочтения, с использованием
культурно-исторического и текстологического подходов.
У статті розглядається лінгвокультурний типаж «денді», відображений у мовній
свідомості і художній літературі британського народу. «Денді» - це людина, що приділяє велику увагу
естетиці і манерам поведінки, стилю одягу, підкреслено нехтує буржуазними формами етики.
Ставлення до денді зафіксовано в мовній свідомості і втілено в семантиці і прагматиці різних мовних
знаків, які розкривають специфіку британського національного характеру. Метою створення даного
типажу став своєрідний виклик суспільству пізнього Вікторіанського періоду, що полягав в прагненні
зруйнувати cтагнуючий побут. Новизна дослідження полягає у виявленні найважливіших понятійних
ознак типажу «денді» в британській лінгвокультурi, в описі найбільш типових образно-перцептивних
характеристик цього типажу на матеріалі роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея».
Дослідження проводилось за допомогою методів концептуального та вербального аналізу, методу
ретельного прочитання, із залученням культурно-історичного та текстологічного підходів.
This paper studies a linguocultural type "dandy", reflected in the linguistic consciousness and
literature of British people. When mentioning the concept “dandy” a modern public consciousness often pictures
the image of a fashionable person or a goldfinch.
There is a type “dandy” in the UK’s linguoculture, a man who pays a lot of his attention to aesthetics and
manners of behavior, mode of dress, who neglects the bourgeois forms of ethics. An attitude toward dandy is
recorded in the linguistic consciousness and embodied in the semantics and pragmatics of different linguistic
signs that reveal the specificity of the British national character. The creation of this character is a peculiar
challenge to the society of that time, which was aimed at disruption of the stagnating everyday life.
Scientific novelty of the topic consists of establishing the place of this concept in a row of linguocultural
concepts, identifying the most important features of the concept “dandy” in British linguoculture, description of
the most common image-perceptual characteristics of this type, revelation of the evaluative norms of British
society in relation to the given type based on the Oscar Wilde’s novel "The picture of Dorian Gray". The
following methods were used in this paper: conceptual analysis, the method of verbal analysis, the method of
careful reading, cultural-historical approach and textual approach.
