Предметом исследования статьи стали основные понятия и принципы теорий
общественного договора Дж. Роулза и Ю. Хабермаса и их место в проблемном поле современной
социальной и политической философии. Проанализирована связь и отличие контрактуализма
Дж. Роулза та Ю. Габермаса. Оба автора придерживаются идеи процедурной справедливости и на
основании принципа общественного договора стремятся найти универсальные процедуры достижения
справедливых решений, а не субстанцию справедливости. Свойственные их теориям условия
достижения справедливости достаточно похожи: равенство участников при отсутствии у них
скрытых мотивов и наличии свободного доступа к обсуждаемым принципам. А основополагающий для
обеих концепций принцип беспристрастности является синонимом идеальной речевой ситуации
Хабермаса и принципа рефлективного равновесия Роулза. В работах Ю. Хабермаса, в отличие от
Дж. Роулза, речь идет об основанном на требовании равного уважения к достоинству каждого
человека практическом дискурсе. Благодаря такому подходу Хабермас выходит за пределы
гипотетического договора Роулза, равноправные участники которого вынуждены абстрагироваться
от важных обстоятельств своей жизни, и постепенно выстраивает «реалистическую утопию прав
человека».
Предметом дослідження статті стали основні поняття та принципи теoрій суспільної
угоди Дж. Ролза та Ю. Габермаса, їх місце в проблемному полі сучасної соціальної та політичної
філософії. З’ясовано також зв’язок та відмінність контрактуалізму Дж. Ролза та Ю. Габермаса.
Обидва автори дотримуються ідеї процедурної справедливості і на засадах принципу суспільної угоди
прагнуть відшукати універсальні процедури досягнення справедливих рішень, а не субстанцію
справедливості. Властиві їх теоріям умови досягнення справедливості є досить схожими: рівність
учасників за відсутності в них прихованих мотивів та наявності вільного доступу до обговорюваних
принципів. А істотно важливий для обох концепцій принцип неупередженості є синонімом ідеальної
мовленнєвої ситуації Габермаса та принципу рефлективної рівноваги Ролза. В роботах Ю. Габермаса,
на відміну від Дж. Ролза, мова йде про заснований на вимозі рівної поваги до гідності кожної людини
практичний дискурс. Завдяки такому підходу Габермас виходить за межі гіпотетичної угоди Ролза,
рівноправні учасники якої змушені абстрагуватися від важливих обставин свого життя, и поступово
вибудовує «реалістичну утопію прав людини».
The subject of study of the articles was basic concepts and principles of social contract theory of
J. Rawls and J. Habermas and their place in the problem field of contemporary social and political philosophy.
The relationships and differences of contractualism of J. Rawls and J. Habermas were realised. Both authors
adhere to the idea of procedural justice on the basis of the principle of social agreement seeking to find a
universal procedure of achieving an equitable solution, not the substance of justice. Inherent to their theories to
achieve equity are quite similar: the equality of participants without a hidden agenda and with a free access to
the discussed principles. A significantly important for both concepts principle of impartiality is synonymous with
the ideal speech situation, Habermas and Rawls principle of reflective equilibrium. In works of J. Habermas,
unlike to J. Rawls, it is said about the requirement of equal respect for the dignity of every human practical
discourse. Through this approach, Habermas goes beyond the hypothetical transaction of Rawls, peers which
have to ignore the important circumstances of his life, gradually building a “realistic utopia of human rights”.
