Анотація:
Перші десятиріччя 20-го століття ознаменувалися бурхливими подіями, які відображалися на житті народів колишньої Російської імперії. Це вплинуло на економічний, політичний та соціальний розвиток країни. Україна була багатонаціональною і політика щодо національних меншин залишилася без змін. Українські німці, що зазнали брутальних утисків російського самодержавства та повною мірою відчули на собі тягар Першої Світової війни, Лютневу буржуазно-демократичну революцію сприйняли з неприхованим піднесенням і сподіванням на покращання життя. Ця визначна історична подія актуалізувала щемке для України питання державного самовизначення, загострила прагнення українського народу до свободи, об’єднала його у палкому прагненні позбутися ненависної імперської залежності. Україну охопила хвиля національної революції. З перших її днів відбулося згуртування національних сил, результатом якого стало виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру – Української Центральної Ради. Згодом вона трансформувалась у представницький законодавчий орган й утворила підзвітний собі уряд – Генеральний Секретаріат.