В статье представлены результаты технико-технологичекого анализа группы керамики из
нижнего культурного слоя Михайловского поселения, исследованного Никопольско-Гавриловской
экспедицией под руководством Е.Ф. Лагодовской и О.Г. Шапошниковой в 1952—1963 гг.
Дослідження групи кераміки з розчосами з нижнього шару Михайлівки I дозволило виявити, що
обробка поверхні цієї кераміки мала суто технологічний характер. За допомогою раковин мушлі
ущільнювалася поверхня посудини, яка конструювалася за допомогою форм-моделей. Потім зовнішня
поверхня підлощувалася, імовірно за допомогою тієї
ж мушлі. Аналіз складу формувальних мас дозволив
висунути припущення, що у якості вихідної сировини під час виготовлення кераміки використовувалися річкові мули, або сапропелі. Ця традиція використання мулу у якості вихідної сировини є реліктом догончарного виробництва доби неоліту.
The analysis of a group of scratched ceramics from
the lower layer at Mykhailivka I settlement allowed
the author to determine that treating of this ceramics’
surface was exceptionally technologic. Pottery was
constructed with moulding model and condensed with
help of a mollusk shell. After that, external surface was
polished, probably by the same shell. The analysis of
loam allows assuming that silt or sapropels were used
as source material for ceramics production. The tradition
of silt usage as a raw material is a relict of the prepottery
manufacture in the Neolithic Period.