Сучасний тероризм – українські реалії. Окремі політико-правові зауваження

Abstract

Історія людства завжди була пов’язана з реалізацією конфліктного потенціалу суспільства. Жодна форма державного управління та суспільного ладу не може повністю задовольнити соціально-економічних та політико-гуманітарних потреб громадян. Невирішеність політичних, економічних, територіальних, етнічних, конфесійних та інших протиріч завжди створює психологічний грунт, насамперед у середовищі інтелектуалів, для „вдосконалення” державних інститутів влади „силовими методами”. Тому тероризм як явище вічний. Він – найбільш швидкий та ефективний політико-кримінальний метод управління суспільством, державою, економікою. На відміну від еволюційного і тривалого тиску на владу й політичну еліту, революційний терор мобільно реагує на суспільні та глобальні зміни, провокуючи певні соціальні групи на акти громадянської непокори. Тому, перефразовуючи класика військової теорії К. Клаузевіца, можна сказати, що тероризм – це метод ведення війни, політики і пропаганди одночасно.