Анотація:
Автор, досліджуючи джерела й етапи зародження та розвитку „афганського” руху в Україні радянського періоду, відзначає, що його учасникам довелося долати серйозні перешкоди: було й ігнорування, і замовчування, і пряма протидія. Офіційну підтримку „афганці” одержали тільки за два роки до закінчення війни. Автор висловлює думку, що якби „афганці” відразу потрапили в „тепличні” умови, то не змогли б надбати досвіду боротьби за своє визнання, за своє місце в суспільстві. А без такого досвіду їхня організація могла б зійти з політичної арени ще 1991 року.