Одним з головних негативних наслідків функціонування вугледобувних підприємств є дестабілізуючий вплив на сольовий склад ґрунтів. Тому виникає необхідність розробки методу екологічного відновлення засолених земель на території вуглевидобувних регіонів. Проаналізовані переваги та недоліки основних методів відновлення засолених ґрунтів. Обґрунтовано перелік фітомеліорантів для ефективного відновлення засолених ґрунтів. Приведені результати вегетаційних дослідів на зразках засолених ґрунтів відібраних на території інтенсивного вуглевидобування. Виконано якісний і кількісний аналіз сольового складу ґрунтів до та після фітомеліорації. Оцінено здатність фітомеліорантів впливати на якісний і кількісний сольовий склад ґрунтів, вміст гумусу та реакцію ґрунтового розчину рН. Запропоновано технологію фіторемедіації засолених ґрунтів з використанням однорічних та багаторічних рослин.
Одним из главных негативных последствий функционирования угледобывающих предприятий является дестабилизирующее влияние на солевой состав почв. Поэтому возникает необходимость разработки метода экологического восстановления засоленных земель на территории угледобывающих регионов. Проанализированы преимущества и недостатки основных методов восстановления засоленных почв. Обоснован перечень фитомелиорантов для эффективного восстановления засоленных почв. Приведены результаты вегетационных опытов на образцах засоленных почв отобранных на территории интенсивной добычи угля. Выполнен качественный и количественный анализ солевого состава почв до и после фитомелиорации. Оценена способность фитомелиорантов влиять на качественный и количественный солевой состав почв, содержание гумуса и реакцию почвенного раствора рН. Предложена технология фиторемедиации засоленных почв с использованием однолетних и многолетних растений.
Destabilizing influence on salt content in the soils is one of the main negative effects of any coal mine operation. Therefore, it is necessary to develop a method for ecological restoration of saline soils in the coal-mining regions. Advantages and disadvantages of the key methods of saline soils restoring are analyzed. List of phytomeliorants is presented for effective restoration of saline soils. Results of the greenhouse experiments on the saline soils sampled in the territories of intensive coal extraction are given. Quality and quantity of salt content in soil was analyzed before and after phytomelioration. Ability of phytomeliorants to influence a qualitative and quantitative composition of saline soil, humus content and pH reaction in the soil solution was evaluated. A technology is proposed for phytoremediation of the saline soils with use of annual and perennial plants.
