Мистецтво бандуристів у контексті мультикультуралізму

Abstract

Статтю присвячено дослідженню бандурного мистецтва в осяганні смислових параметрів бандурного вираження з позицій філософії та поетики бандурної речовості звучання з визначенням вокально-інструментального синкретизму бандурної творчості. Проаналізовані естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука і її виконавського подання з обґрунтуванням спеціального поняття бандурного вокалу як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста.

Статья посвящена изучению бандурного искусства в постижении смысловых параметров бандурного выражения с позиций философии и поэтики бандурной вещественности звучания с выявлением вокально- инструментального синкретизма бандурного творчества. Обосновывается введение специального понятия «бандурный вокал» как реального и потенциально присутствующего в инструментальной игре бандуриста пения в аспекте культуры христианского смирения и артистической светской утонченности в традиции исполнительского мастерства бандуриста.

The article is devoted to the investigation of bandura art in comprehension of semantic parameters of bandura expression from the position of philosophy and poetics of bandura wealth material phonation. Special conception of bandura vocal is introduced as really present and potentially present singing in instrumental performance of bandura player in terms of Christian humility culture and secular refinement.