У статті крізь призму феноменологічної теорії та зв’язку мистецтва танцю із грою розглядаються онтологічні
виміри простору та часу в танці. Акцентується увага на танці як спробі знайти в буттєвості піднесено-високий
сенс. Індивідуальні прояви у танцювальному мистецтві розглядаються на тлі історичного та метафізичного,
перетином яких є національне.
В статье, на основе феноменологической теории и связи искусства танца с игрой, рассматриваются
онтологические измерения пространства и времени в танце. Акцентируется внимание на танце как
попытке найти в бытийности возвышенный смысл. Индивидуальные проявления в танцевальном искусстве
рассматриваются на фоне исторического и методического, пересечением которых является национальное.
In the article on the basis of the phenomenological theory and connection of Terpsichorean art to game,
ontological measurements of space and time in dancing are considered.