У статті автор застосовує наративний підхід у дослідженні конструювання релігійної ідентичності,
аналізує стенограми бесід з віруючими – представниками баптистських і п’ятидесятницьких громад – і
доводить, що протистояння між п’ятидесятниками і євангельськими християнами, баптистами, з одного
боку, а з іншого – п’ятидесятниками, євангельськими християнами, баптистами і державою справило
великий вплив на збереження власної віросповідної ідентичності цих деномінацій, однак також актуалізувало
і формування в середовищі як однієї, так і іншої конфесії ідентифікаційних пошуків, які завершились
формуванням релігійної ідентичності протестного характеру.
В статье автор применяет нарративный подход в исследовании конструирования религиозной идентичности,
анализирует стенограммы бесед с верующими – представителями баптистских и пятидесятнических общин –
и доказывает, что противостояние между пятидесятниками и евангельскими христианами, баптистами, с
одной стороны, а с другой – пятидесятниками, евангельскими христианами, баптистами и государством
оказало большое влияние на сохранение собственной вероисповедной идентичности этих деноминаций, а также
актуализировало в среде этих конфессий идентификационные поиски, которые завершились формированием
религиозной идентичности «протестного характера».
In the article the author employs a narrative approach to the study of constructing religious identity. He analyzes
transcripts of conversations with the followers of Baptist and Pentecostal communities. The author argues that
confrontation between the Pentecostal and evangelical Christians, Baptists on one hand and Pentecostals,
evangelical Christians, Baptists and the state on the other hand had a great influence to the preservation of the
own confessional identity of these denominations. This confrontation also updated and created in these
confessions the identity search, which has culminated with the formation of the religious identity of the “nature
of protest”.