Проведено численное моделирование эффекта изменения блеска красного гиганта, связанного с движением планеты в его атмосфере. При этом предполагалось, что величина эффекта и прозрачность атмосферы будут обратно пропорциональны квадрату расстояния от планеты до центра звезды. Полученные результаты для разных точек орбиты планеты представлены в виде кривых зависимости светимости от времени. Кривые рассчитаны для разных значений таких параметров, как большая полуось, эксцентриситет, коэффициент прозрачности, а также положение орбиты планеты в пространстве. Проведено сравнение полученных кривых блеска с фотометрическим поведением переменных звезд типа Миры Кита.
Виконано числове моделювання ефекту зміни блиску червоного гіганта, пов’язаного з рухом планети в його атмосфері. При цьому вважалось, що величина ефекту та прозорість атмосфери будуть обернено пропорційні квадрату відстані планети від центру зірки. Отримані результати для різних точок орбіти планети були подані у вигляді кривих залежності світності від часу. Криві розраховано для різних значень таких параметрів як велика піввісь, ексцентриситет, коефіцієнт прозорості, а також положення орбіти планети у просторі. Виконано порівняння отриманих кривих блиску з фотометричною поведінкою змінних зірок типу Міри Кита.
The effect of red giant luminosity changing caused by planet motion in its atmosphere was simulated numerically. It was suggested that the effect value and opacity of atmosphere were inverse proportional to the distance from center of the star. The results were obtained for different points of planet’s orbit and shown as dependencies of luminosity vs. time. Curves were obtained for different values of such parameters as major semiaxis, excentricity, opacity coefficient and for different orientation of the orbit in space. The results were compared with photometric behavior of Mira-type variable stars.