Для магнитокардиографических измерений традиционно используют градиентометры высокого (2 - 3-го) порядка, состоящие из нескольких катушек, включенных последовательно с разной полярностью. Современная технология позволяет использовать программно реализуемые градиентометры, в которых сигнал с каждой из катушек снимается независимо, а суммирование производится программно. При этом есть возможность объединять сигналы с элементарных сенсоров в различные конфигурации, задавая различный набор коэффициентов при суммировании. Для задач фильтрации фонового шума и для решения обратной задачи можно использовать разные схемы суммирования. Цель - сравнение чувствительности к положению источника сигнала для нескольких схем объединения элементарных сенсоров.
Для магнітокардіографічних вимірювань традиційно застосовують градієнтометри високого (2–3-го) порядку, що складаються з кількох котушок, увімкнених послідовно з різною полярністю. Сучасна технологія дозволяє використовувати програмно реалізовані градієнтометри, в яких сигнал з кожної з котушок вимірюється незалежно, а додавання здійснюється програмно. При цьому існує можливість поєднувати сигнали з елементарних сенсорів у різні конфігурації, задаючи різний набір коефіцієнтів при додаванні. Для задач фільтрації фонового шуму та для розв’язання зворотної задачі можна використовувати різні схеми додавання. Метою цієї статті є порівняння чутливості до положення джерела сигналу для кількох схем об’єднання елементарних сенсорів.
High-order (2nd–3rd) gradiometers are conventionally used in magnetocardiographic measurements. Such gradiometers consist of several coils serially connected with different polarity. Current technology allows using software gradiometers which measure signals from each of the coils separately and sums them with software summation. In this case it is possible to combine the signals from sensor elements in different configurations by setting different weights. For hum noise filtering and in solving the inverse problem different adding circuits can be used. The object of this study is to compare several groupings of sensor elements in terms of response to source parameters.