Роль металотіонеїнів у адаптації легеневого молюска Lymnaea stagnalis до забруднення середовища

Abstract

Визначали ефективність депонування цинку, міді та кадмію в металотіонеїнах, їх вміст, а також показники системи антиоксидантного захисту у травній залозі ставковика Lymnaea stagnalis з умовно чистої та двох техногенно забруднених водойм Республіки Білорусь. Встановлено підвищений вміст цинку та окисних модифікацій білка у молюсків з обох забруднених водойм. Доведено негативний зв’язок між ефективністю депонування цинку в металотіонеїнах та інтенсивністю пероксидного окиснення ліпідів.

Определяли эффективность депонирования цинка, меди и кадмия в металлотионеинах (МТ), содержание МТ (МТ-SH), а также показатели системы антиоксидантнлй защиты в пищеварительной железе прудовика Lymnaea stagnalis из условно чистого и двух техногенно загрязненных водоемов Республики Беларусь. Установлено повышенное содержание цинка и окислительных модификаций белков у прудовика из обоих загрязненных водоемов. Доказана отрицательная связь между эффективностью депонирования цинка в МТ и уровнем перекисного окисления липидов.

The efficiency of heavy metals (zinc, copper and cadmium) binding by metallothioneins (MT), the content of MT (MT-SH) and characteristics of antioxidant protective system were determined in the digestive gland of the pond snail Lymnaea stagnalis from the water bodies of Belarus — relatively clean and two industrially polluted. Elevated content of zinc and protein carbonyls were shown to occur in snails from both polluted water bodies. The negative relation between the zinc-binding ability of MT and the level of lipid peroxidation was proved.