З’ясовуються питання діяльності радянських органів влади щодо культурної спадщини поляків у Львові, в середині 40-х років внаслідок міждержавної угоди 9 вересня 1944 р. про їх виїзд на свою історичну батьківщину, розглядаються форми й методи збереження
та використання архітектурних споруд передусім культового призначення, що втратили
власника, акцентується увага на меморіально-монументальні об’єкти, яких не сприймала більшовицька ідеологія.
Выясняются вопросы деятельности советских органов власти, поляков во Львове
относительно культурного наследия, оставленного в середине 40-х годов впоследствии
межгосударственного соглашения 9 сентября 1944 г. об их выезде на свою историческую родину, рассматриваются формы и методы сохранения и использования ценных архитектурных сооружений, прежде всего культового назначения, потерявшие собственника, акцентируется внимание на мемориально-монументальные объекты, не воспринявшиеся большевистской идеологией.
Article deals with problem of protecting cultural heritage of polish inhabitants of Lviv by
Soviet authorities in the middle of the 1940-th. According to intergovernmental pact of the 9-th of
September of the 1944 polish inhabitants have to move to their historical Motherland. Forms and
methods of protecting and using of edifi ces mainly sacral that lost owners are revue. Special attention
is paid to memorial and monumental objects which were not accepted by Soviet ideology.