Мета дослідження: виявити частоту свівпадання та розходження заключного клінічного діагнозу
гострого апендициту та його форм і гістологічного заключення в екологічно великому промисловому
центрі. З 2009 по 2012 роки оперували 218 пацієнтів з гострим апендицитом у хірургічному відділенні КУ,,
Міської клінічної лікарні № 2» м. Запоріжжя. Чоловіків було 114 (52,3%), жінок — 104 (47,7%) у віці від 17
до 84 років. Співпадання клінічного та патоморфологічного діагнозів гострого апендициту виявлено у 89%
хворих, а у 11% — він гістологічно виключений. Гіпердіагностика різних форм гострого апендициту відмічена
у 11% пацієнтів та гіподіагностика — у 7,3%. Таким чином, отримані результати свідчать про незадовільну
діагностику форм гострого апендициту у хірургічній клініці, що потребує вдосконалення існуючих та розробку
нових методів дослідження.
The research goal was toidentifythe frequency ofagreement and disagreementof the finalclinical diagnosisof
acuteappendicitis and itsforms withthe histologicalconclusionin an ecologicallyunfavorablelarge industrial center.
Since2009to 2012,on218 patientswith acute appendicitiswere operated in the surgical departmentof the City Clinical
Hospital№ 2in Zaporozhye. There were 114men(52.3%) and 104(47.7%) women, the patients’ age ranging from 17
to84 years.The coincidence ofthe clinical diagnosisof acute appendicitis andthe pathologic onewas found in89%of
patients andin 11%,itwas histologicallyexcluded.Overdiagnosisof various formsof acute appendicitiswas found in11%
of patientsand underdiagnosis– in7.3%.Thus,the results indicatean imperfectdiagnosisof acuteappendicitis in a
surgical clinic, which calls for improvementof the existing methods of examination anddevelopment of new methods.