Проведено комплексний клінічний і фармакоекономічний аналіз терапії нейрортопедичних синдромів у хворих на дитячий церебральний параліч з формою спастична диплегія. Обстежені три групи хворих, що проходили різні комплекси реабілітації. Перша група хворих, яким регулярно (не менше двох разів на рік) вводився препарат «Діспорт» з подальшою санаторно-курортної реабілітацією і етапним гіпсування - 653 дитини. Друга група - 147 дітей хворих на ДЦП з формою спастична диплегія, яким не застосовувався «Диспорт», проходили нейрортопедичне лікування за розробленими традиційними схемами: курси етапного гіпсування в комплексі з санаторно-курортним лікуванням або хірургічне лікування з подальшою реабілітацією. Третю групу склали хворі (45 осіб), яким проводилися операції за методом Ульзібата. У результаті виявлено, що найбільш економічним був хірургічний метод поетапних фібротомій по Ульзібату, однак клінічні показники в даній групі були достовірно гіршими, ніж у перших двох. Найбільш ефективним для даної категорії хворих був метод комплексного використання препарату «Диспорт» з подальшою реабілітацією.
A comprehensive clinical and pharmacoeconomic analysis of therapy neurorthopedic syndromes in patients with infantile cerebral palsy, a form of spastic diplegia. In the comparison group were taken three groups of patients had various rehabiltation facilties. The first group of patients who regularly (at least twice a year) was injected drug “Disport” folowed sanatorium rehabiltation and landmark gypsum - 653 children. The second group of children with cerebral palsy -147 with the form of spastic diplegia, which was not used “Disport”, held neurorthopedic treatment on previously developed by traditonal schemes: courses landmark gypsum in combination with sanatorium and spa treatment or surgery folowed by rehabiltation. The third group consisted of patients (45 child’s) underwent surgery on a method Ulzibata. The result revealed that the most cost-efective surgical method was phased fibrotomy on Ulzibatu, but the clinical parameters in this group were signifcantly worse than in the first two. The most aceptable for this group of patients was complex method of using the “Disport” folowed by rehabiltation.