Національно-культурна діяльність західних слов’ян наприкінці XVІІІ – на початку
ХІХ ст. – одна з найбільш яскравих та насичених етнічним змістом сторінок у
минулому слов’янських народів Європи. Процес слов’янського відродження у якості
симбіозу Просвітництва та романтизму можна розглядати як процес етнічної
модернізації, що мав місце у слов’ян хронологічно наприкінці ХVІІІ-ХІХ ст., геополітичне
– на теренах мультиетнічної Австрійської імперії.
Национально-культурная деятельность западных славян в конце XVIII – начале
XIX в. – одна из наиболее ярких и насыщенных этническим содержанием страниц в
прошлом славянских народов Европы. Процесс славянского возрождения в качестве
симбиоза Просвещения и романтизма можно рассматривать как процесс этнической
модернизации, который имел место у славян хронологически в конце XVIII-XIX вв.,
геополитическое – на территории мультиэтничной Австрийской империи.
National and cultural activities of the Western Slavs at the end of the XVІІІ century – the
beginning of the ХІХ century – оne of the most vivid and rich ethnic content pages in the past of
the Slavic peoples of Europe. The process of Slavic revival as a symbiosis of the Enlightenment
and Romanticism can be seen as a process of ethnic modernization that took place in Slavic
chronologically late XVIII – XIX centuries, Geopolitical – the multi-ethnic territory of the Austrian
Empire.
