Стаття присвячена аспекту наукової спадщини Я.П. Новицького, пов’язаному з
історією духовенства, яке задовольняло духовні потреби військових. При цьому увага
звертається на дві категорії підлеглих духовного відомства. По-перше, це безпосередньо
військове духовенство, а по-друге, представники парафіяльного та чорного духовенства,
які «працювали» з військовими на півдні України і, зокрема, в Олександрівській фортеці.
Статья посвящена аспекту научного наследия Я.П. Новицкого, связанному с историей
духовенства, удовлетворявшего духовные потребности военных. При этом внимание
обращается на две категории подчиненных духовного ведомства. Во-первых, это
непосредственно военное духовенство, а, во-вторых, представители приходского и
черного духовенства, «работавшие» с военными юга Украины, в частности,
Александровской крепости.
The article is dedicated to the history of the
clergy, which served among servicemen, as an aspect of scientific heritage of Ya.P.Novitskiy.
The attention is paid to two categories of clergy: the first, specific military clergy; the second,
representatives of parish clergy and monks, who worked servicemen in the South of Ukraine and
especially in Aleksandrovsk’ fortress.