Вода в літературному сні: несвідоме, трансформоване, інтеркультурне (на матеріалі роману Тараса Прохаська “НепрОсті”)

Abstract

Роман Тараса Прохаська “НепрОсті” порушує проблему взаємної трансформації несвідомого та свідомого, образів, переданих за допомогою фарб та слів, культурних здобутків людства загалом. Пропонована стаття розкриває питання зміни ракурсу філософської системи окремої особистості, що включена до культурного контексту Карпат та Центральної Європи. Символіка води в романі дещо відмінна від традиційної міфологічної, розкриває роль субстанції як джерела оновлення та народження.

Роман Тараса Прохаська “НепрОстые” затрагивает проблему взаимной трансформации бессознательного и сознания, образов, которые созданы при помощи красок и слов, культурных свершений человечества в целом. Предлагаемая статья роскрывает вопрос о изменении ракурса философской системы отдельной личности, что пребывает в культурном контексте Карпат и Центральной Европы. Символика воды в романе несколько отличается от традиционной мифологической, раскрывает роль етой субстанции как источника оновления и рождения.

The novel of Taras Prohasko “NeprOsti” deals with a problem of relative transformation unconsciousness and consciousness, characters, which are created with a help of colors and words, cultural achievements in general. The given article examines perspectives` changes of philosophical system of individual, who stays in the cultural context of the Carpathian and Central Europe. The water’s symbolism in the novel differs from traditional mythological, it uncovers substance’s role as the source for refreshing and birthing.