Особенности финала в рассказе В. Набокова “Посещение музея”

Abstract

Автором статьи предпринята попытка дать определение понятию “финал” для рассказа В. Набокова “Посещение музея” и доказано, что финалом в данном случае является завершение эмоциональной, индивидуальной философско-эстетической мысли автора. При исследовании произведения стало очевидным его построение на алогизмах и игре автора с читателем. Важное место занимают в рассказе детали, большинство из которых подчеркивает вмешательство предметного мира в мир действительности. Доказано, что финал становится понятным при учете расширения семантики слов.

Автором статті здійснена спроба дати визначення поняттю “фінал” для оповідання В. Набокова “Посещение музея” та доведено, що фіналом у цьому випадку є завершення емоційної, індивідуальної філософсько-естетичної думки автора. При дослідженні твору стала очевидною його побудова на алогізмах і грі автора з читачем. Важливе місце займають в оповіданні деталі, більшість з яких підкреслює втручання світу речей у світ дійсності. Доведено, що фінал стає зрозумілим при розширенні семантики слів.

The author of the article tries to give a definition to “finale” of the Nabokov’s story “Visiting the Museum” and proves that the final in this case is the completion of the emotional, philosophical and aesthetic ideas of the author. In the study of the story it became clear that it is built on the illogic and author's game with the reader. Important place in the story took the details, most of which emphasizes the intervention of the world of objects into the real world. Proved that the finale is understandable, given with the expansion of the semantics of words.