Анотація:
Соціальне буття у глобалізованому світі деградує – ця
теза, яку озвучив нещодавно віце-президент Міжнародної
соціологічної асоціації М. Буравой, викликала бурхливу полеміку
у середовищі гуманітаріїв [1]. Власне, дискутувалася не сама
постановка питання про деградацію, а проблема її впливу на
політичну практику і публічний дискурс. Те, що ми живемо
у глобальному, взаємопов’язаному й суперечливому світі, уже
не може бути предметом дискусії. Але чи виникає при цьому
глобальне суспільство? Який сценарій подальшого розвитку
більш вірогідний: нормативний консенсус з позитивним крос-
культурним заплідненням чи пророковане С. Гантінгтоном
„зіткнення цивілізацій”? Чи сумісна поліархічна, багатополярна,
багатошарова світова система із загальнолюдською етикою?
Пошук відповідей на ці та інші питання актуалізує інтерес до
проблем політичної культури.