Анотація:
Автор розглядає соціокультурній простір як складну
гетерогенну систему, чинником структуроутворення якої є
етнічні спільноти як соціальні організми, котрі в історичному
розвитку змінюються. Висловлюється думка, що оптимальною
формою державної організації слід визнати метаетнічну
державність, для якої пріоритетом є забезпечення умов для
реалізації цінностей і цілей кожного індивіда.