Анотація:
Заголовок статті — лише парафраз відомого пушкінського питання стосовно людського життя та неможливості точно знати своє майбутнє.
Мені ж хочеться поділитися міркуваннями щодо долі нашої Академії, яка,
опинившись у вирі швидкоплинних і непередбачуваних суспільних подій, все
ж намагається вибудовувати власний, більш досконалий і ефективний
шлях. Зрозуміло, далеко не все залежить від самої Академії, від окремих її
співробітників, але певна частка відповідальності лежить на плечах кожного з нас. Автор робить спробу, обмеженість якої добре усвідомлює, простежити можливі кроки, до яких Національна академія наук України могла б вдатися з метою осучаснення й модернізації своєї діяльності без
руйнації структури та основних академічних принципів. Статтю підготовлено за матеріалами доповіді на Загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України 2 квітня 2014 р.