Вперше за межами свого ареалу, в Кояшському озері (Крим), іранський ендемік Artemia urmiana, Gunther 1890 (Anostraca, Artemiidae) була відзначена в 2004 році, і у великій кількості. (АР Крим, Україна; 45°2'4'' півд.ш., 36°11'44'' сх.д). До цього її ареал розповсюдження обмежувався виключно акваторією озера Урмія (Північно-Західний Іран; 37°35'28'' півд.ш., 45°28'24'' східної довготи). З урахуванням відстані (1111 км) та напрямку (північний захід) ми припускаємо можливу участь мігруючих птахів в перенесенні життєздатних цист A. urmiana через Чорне море, грунтуючись на аналізі літературних даних та наших власних спостереженнях. Ми прийшли до висновку, що ймовірними векторами перенесення цист артемії під час весняної міграції з Ірану на Кримський півострів слід визнати коловодника звичайного (Tringa totanus), чоботаря (Recurvirostra avosetta) і галагаза (Tadorna tadorna).
In 2004 Iranian endemic species Artemia urmiana, Gunther 1890 (Anostraca, Artemiidae) was recorded in large numbers in Lake Koyashskoe (Crimea, Ukraine; 45°2’4” N, 36°11’ 44” E), which is the first finding of the crustacean outside its original range. It was previously thought to be confined exclusively to the water area of Lake Urmia (NW Iran; 37°35’ 28” N, 45°28’ 24” E). Considering the distance (1,111 km) and direction (NW) of spread (Fig. 1) we speculate on the possible role of migratory waterbirds in transporting viable cysts of A. urmiana over the Black Sea based on the analysis of relevant literature and own observations. We came to the conclusion that cysts were spread to the Koyashkoe Lake during spring migration most likely by Shelduck (Tadorna tadorna), Redshank (Tringa totanus) or Pied Avocet (Recurvirostra avosetta), birds that breed in the Crimea and either winter at Urmia Lake or pass it during spring migration.