Сучасність вимагає розвитку категорій «права людини» і «законність». Права людини можуть слугувати юридичною основою, по-перше, для визначення юридично значимих рішень для органів правосуддя, але треба відзначити, що саме категорія «права людини» не набула поки що достатнього розвитку в законодавстві, в конкретних розробках. Права людини і державно-правове регулювання суспільних відносин далеко не завжди узгоджуються. Наразі назріла потреба в побудові і існуванні розвинутого громадського суспільства, інакше не буде перспективи і в державно-правовому регулюванні: воно буде або цілком пріоритетним перед правами людини або, навпаки, втратить значення регулюючого фактору. Об’єктивне існування норми тим самим зумовлює і об’єктивне існування відповідальності.
Современность требует развития категорий «права человека» и «законность». Права человека могут служить юридической основой, во-первых, для определения юридически значимых решений для органов правосудия, но нужно отметить, что именно категория «права человека» не приобрела пока еще достаточного развития в законодательстве, в конкретных разработках. Права человека и государственно-правовая регуляция общественных отношений далеко не всегда согласовываются. Теперь назревшая потребность в построении и существовании развитого гражданского общества, иначе не будет перспективы и в государственно-правовой регуляции: оно будет или полностью приоритетным перед правами человека или, напротив, потеряет значение регулирующего фактора. Объективное существование нормы тем самым предопределяет и объективное существование ответственности.
Contemporary it is required the development of categories of «human right» and «legality». Human rights can serve as legal base, at first, for determination legally of meaningful decisions for the organs of justice, but it is needed to mark that exactly this category of «human right» did not purchase so far sufficient development in legislation, in concrete developments. Human rights does not always legal adjusting by state. Coming to a head requirement it is in a construction and existence of the developed civil society, otherwise there will not be a prospect and in the state legal adjusting: there will be priority of human rights or visa versa. The existence of norm predetermines objective existence of responsibility.
