У статті на основі архівних документів розглядається процес
переселення на територію сучасного Українського Придунав’я (південно-західна частина сучасної Одеської області) турецько-татарського населення, яке через російсько-турецьку війну 1806–1812 рр. залишило місця
свого проживання (зокрема, місто-фортецю Ізмаїл). З’ясовуються особливості міграційних шляхів, соціальне та територіальне походження
цього населення, господарські заняття, склад сімей, демографія, зовнішній
вигляд та ономастика.
В статье на основе архивных документов рассматривается процесс
переселения на территорию современного Украинского Придунавья (юго-западная часть современной Одесской области) турецко-татарского
населения, которое через русско-турецкую войну 1806–1812 гг. оставило
места проживания (в частности город-крепость Измаил). Выясняются
особенности миграционных путей, социальное и территориальное происхождение этого населения, хозяйственные занятия, состав семей, демография, внешний вид и ономастика.
The article analyzes according to archival documents the process of
migration to the territory of modern Ukrainian Danube region (the southwestern
part of modern Odessa oblast) of Turkish-Tatar population, who by the
Russian-Turkish war of 1806–1812 had left their place of residence (including
town-fortress Ismail). It is determinate the features of the migratory routes, social
and territorial origin of this population, economic features, family structure,
demography, appearance, and onomastics.