Становлення антропомістичної парадигми в історії західноєвропейської середньовічної світоглядної системи

Abstract

У статті досліджено специфіку становлення антропомістичної парадигми в контексті історії західноєвропейської світоглядної системи часів античності та середньовіччя. Виявлено універсальний та константний характер антропомістичних уявлень про онтологічну цілісність партикулярного (людина) та абсолютного (Бог) планів буття.

The article examines specifics of anthropomystic paradigm's formation in the history of European philosophy throughout ancient times and Middle Ages. The author reveals universal and constant character of anthropomystic ideal forms which express the belief in innate unity of particular (man) and absolute (God) dimensions of existence.