Ситуация, когда «информационное общество» есть, а единого общепринятого понимания термина «информация» нет, – это не нормальная ситуация. Воспринимаемая ныне многими как классическая, « теория информации» К. Шеннона, Н. Винера, Л. Бриллюэна, не ответив
внятно на вопрос «Что такое информация?» и продолжая игнорировать смысловые, прагматические аспекты предмета, а также интуитивное представление о нём, тем не менее, подвела к тому, что в информации стали видеть последнюю границу реальности. Выход из создавшейся ситуации видится в том, чтобы признать, наконец, субъективную природу феномена информации –
то, что информация есть «продукт» и «пища» сознания.
Ситуація, коли «інформаційне суспільство» є, а єдиного загальноприйнятого розуміння
терміна «інформація» немає, – це не нормальна ситуація. «Теорія інформації» К. Шеннона, Н. Вінера, Л. Бріллюена, що сприймається нині багатьма як класична, не відповівши виразно на питання «Що таке інформація?» і продовжуючи ігнорувати смислові, прагматичні аспекти предмета,
а також інтуїтивне уявлення про нього, тим не менш, підвела до того, що в інформації стали бачити останню межу реальності. Вихід із ситуації бачимо в тому, щоб визнати, нарешті, суб'єктивну природу феномена інформації – те, що інформація є «продукт» і «їжа» свідомості.
It is not a normal situation when the “information society” exists, but there is no a single common understanding of the term “information”. C. Shannon, N. Wiener, L. Brillouin “Theory information”
is perceived as classical one but it does not give clear answer the question “What is information?”. It
continues to ignore the semantic and pragmatic aspects of the subject, as well as an intuitive idea of it.
This “theory information” led to the fact the last frontier of reality is begun to see in it. The way out of
this situation is in defining subjective nature of the phenomenon of information – information is a “product” and the “food” of consciousness.
