Beach morphology relates the mutual adjustment between topography and fluid dynamics. The morphological makeup of beach systems is not accidental because the arrangement and association of forms occur in an organized contextual space and time. Since the classification derived by Wright and Short (1983) obtained from the analysis of the evolution in a number of Southern Tamilnadu beach sites, beach systems are comprehended in terms of three-dimensional morphodynamic models that include quantitative parameters (wave breaking height, sediment fall velocity, wave period and beach slope) and boundary conditions for definable form-processes association (e.g. presence or absence of bars as well as its type). This has lead to the classification of beaches into three main categories relating the beach state observations with the physical forcing (Short, 1999) dissipative, intermediate (from the intermediate-dissipative domain to the intermediate-reflective domain) and reflective modes. Morphodynamic classification of beach types was based on the equations of Wright & Short (1984) (Dimensionless fall velocity – Dean Parameter).
Морфология берега отражает взаимное влияние топографии и динамики жидкости. При этом морфологическое строение береговых систем не является случайным, а определяется распределением и пространственно-временным взаимодействием береговых форм. Начиная с классификации, предложенной Райтом и Шортом (1983), основанной на анализе эволюции нескольких участков пляжа Южного берега Тамилнаду, пляжные системы рассматриваются в рамках трехмерных морфодинамических моделей, включающих количественные характеристики (высоту обрушения волн, скорость образования осадков, волновой период и уклон пляжа) и граничные условия для определенных взаимосвязей береговой динамики (т. е. наличие или отсутствие баров и их тип). Это привело к подразделению пляжей на три основные категории в соответствии с их поведением по отношению к внешним силам (Шорт, 1999) – рассеивающие, промежуточные (от промежуточно-рассеивающих до промежуточно-отражающих вариантов) и отражающие. Морфодинамическая классификация типов пляжей основана на уравнениях Райта и Шорта, 1984 (безразмерная скорость осадкообразования – параметр Дина).
Морфологія берега відображає взаємний вплив топографії та динаміки рідини. При цьому морфологічна будова берегових систем не є випадковою, а визначається розподілом і просторово-часовою взаємодією берегових форм. Починаючи з класифікації, запропонованої Райтом та Шортом (1983), заснованої на аналізі еволюції декількох ділянок пляжу Південного берега Тамілнаду, пляжні системи розглядаються в рамках тривимірних морфодинамічних моделей, які включають кількісні характеристики (висоту обвалення хвиль, швидкість утворення опадів, хвильовий період та ухил пляжу) та граничні умови для певних взаємозв'язків берегової динаміки (тобто наявність або відсутність барів і їх тип). Це призвело до підрозділу пляжів на три основні категорії відповідно до їхньої поведінки відносно фізичних сил (Шорт, 1999) – розсіюючі, проміжні (від проміжно-розсіюючих до проміжно-відбиваючих варіантів) і відбиваючі. Морфодинамічна класифікація типів пляжів заснована на рівнянні Райта та Шорта, 1984 (безрозмірна швидкість осадоутворювання – параметр Діна).
